Допоміжні репродуктивні технології
У нашій клініці проводиться лікування всіх видів жіночого та чоловічого безпліддя з використанням передових методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), найбільш поширеною і ефективною з яких є процедура IVF ("запліднення ін вітро" або екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), "штучне запліднення").

У «Клініці репродуктивної медицини доктора Айзятуловой» - AIS застосовуються сучасні алгоритми обстеження та підготовки подружньої пари до майбутньої вагітності.  План ведення кожної подружньої пари складається індивідуально за сприяння цілої команди професійних фахівців: акушерів-гінекологів, репродуктологів, андрологів, ембріологів і ін.

Наявність власного передового ембріологічного лабораторного комплексу забезпечує високу результативність програм IVF / ЕКЗ (кумулятивний ефект досягає 70%) і гарантує відповідність сучасним міжнародним стандартам.



МЦ «Клініка репродуктивної медицини доктора Айзятулової» - AIS пропонує наступні послуги:

  • Діагностика безпліддя: комплексне обстеження пари для встановлення причин безпліддя (включає збір загального та гінекологічного / андрологічного анамнезу партнерів, фізикальне обстеження, лабораторно-інструментальні методи дослідження (загальноклінічні та гормональні дослідження, УЗД, аналіз виділень, кольпоскопію, метросальпінгографію, спермограму, MAR-тест), діагностичну гістероскопію і лапароскопію (за показаннями) і ін.);
  • Стимуляція овуляції (використовується для лікування безпліддя, викликаного відсутністю природної овуляції, перед штучної інсемінацією і в якості підготовки до IVF / ЕКЗ);
  • Внутрішньоматкова інсемінація - введення підготовленого біологічного матеріалу партнера (або донора) безпосередньо в порожнину матки жінки;
  • IVF / ЕКЗ - сучасна методика лікування безпліддя, що передбачає запліднення поза організмом майбутньої матері (в лабораторії) з подальшим перенесенням ембріона в порожнину матки;
  • ICSI (інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда) і PICSI (фізіологічна інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда в ооцит) - допоміжні методики, що підвищують ефективність IVF / ЕКЗ  навіть при важких випадках чоловічого безпліддя, IMSI;
  • Допоміжний хетчинг - витончення зовнішньої блискучої оболонки ембріона з метою полегшення його виходу з оболонки для імплантації в слизову оболонку матки;
  • Преімплатаційний генетичний скринінг - дозволяє виявити ембріони, які мають генетичні відхилення, що дає можливість відібрати для імплантації тільки генетично повноцінні ембріони, тим самим істотно збільшити результативність програм ДРТ і значно підвищити шанси на нормальний перебіг вагітності і народження здорових дітей;
  • Програми кріоконсервації - заморозка біологічного матеріалу чоловіки і жінки для подальшого запліднення в майбутньому;
  • Біопсія додатка яєчка - методика лікування чоловічого безпліддя, що передбачає забір активних сперматозоїдів безпосередньо з додатка яєчка;
  • Донорські програми і сурогатне материнство - передбачає використання донорського біологічного матеріалу (сперма, яйцеклітини), а також виношування дитини в організмі сурогатної матері.


ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ: ДІАЛОГ З ЕМБРІОЛОГОМ



Пацієнти часто мають багато запитань до лікарів. Щоб покращити комунікацію, ми створюємо цей розділ, ознайомившись із яким кожен пацієнт отримає більше інформації щодо роботи ембріологічної лабораторії й відтак, матиме менше спокуси шукати інформацію в Мережі, позаяк її якість і достовірність у більшості випадків, не відповідає критерію об’єктивності та множить забобони щодо процедур ДРТ.

Тут ми відповідаємо на найбільш поширені питання, отримані від різних пацієнтів під час ембріологічних консультацій упродовж років і сподіваємося, що отримана інформація стане в нагоді кожному, хто збирається скористатися методами ДРТ у вирішенні проблем безпліддя.
П. Упродовж років ми не можемо завагітніти, але не готові до ЕКЗ… Чи існують альтернативи й яка їхня ефективність у порівнянні з ЕКЗ?

В: Передусім, Вам необхідно з’ясувати причини безпліддя. Для цього лікар-репродуктолог призначає відповідні аналізи й якщо проблема виявляється – лікує її. Часто цього достатньо. Втім, якщо проблема зберігається найбільш простою альтернативою ЕКЗ є внутрішньоматкова інсемінація. Втім, зважаючи на якість чоловічих гамет і вірогідність отримати зрілу яйцеклітину в природному циклі (~33 %) інсемінації часто є множинними (1-2 в циклі). Під час цієї процедури підготована та очищена від супутніх клітин і секретів сперма чоловіка (або донора) вводиться в порожнину матки за кілька годин до овуляції й за потреби – наступного дня. Таким чином сперматозоїди знаходять клітину й запліднюють її. Відтак, ефективність інсемінації залежить від того, чи буде клітина, що дозріває в фолікулі, зрілою. Позаяк є різні стадії дозрівання клітин (GV, M1 і М2), а до запліднення придатна лиш клітина на стадії М2, результативність інсемінації не висока й складає, в середньому, 30 %. Відтак кожна третя інсемінація може бути успішною. Йти на цю процедуру
чи ні – відповідальне рішення кожною пари. Внутрішньоматкова інсемінація в природному циклі значно дешевша від протоколу ЕКЗ, але й має меншу вірогідність настання вагітності.

П. Ми з чоловіком здали всі аналізи й вони – хороші (нормальні). Що Ви можете порекомендувати нам?

В: Якщо Ви твердо вирішили йти в програму й лікар-репродуктолог не бачить у Ваших аналізах відхилень я рекомендую зробити в першому циклі ЕКЗ запліднення «in vitro». Це – найбільш «природний» метод запліднення, який виключає вплив людського фактору на гамети. Сперматозоїди самі знаходять і запліднюють яйцеклітини в чашці в стабільних умовах інкубатору, а ми лиш дотримуємося методичних рекомендацій та контролюємо процес (не додаємо надлишок сперми, перевіряємо чи є зв’язування сперматозоїдів із блискучою оболонкою). Ми не травмуємо ооцити голкою й не ризикуємо незворотньо ушкодити їх. Втім, слід пам’ятати що за виключних обставин запліднення методом ЗІВ може виявитися безрезультативним і цикл буде змарновано. Щоб виключити цей ризик я пропоную спліт-протокол запліднення – частину ооцитів ми запліднюємо методом ЗІВ, іншу частину – методом ІСSІ. Це дозволить отримати ембріони обома методами й побачити, як відбувається взаємодія яйцелітин дружини (донора) зі сперматозоїдами чоловіка (донора), що може дати відповідь на невдалі спроби завагітніти в минулому.

П. Під час обстеження лікар-андролог виявив, що чоловік має… «погану» сперму. Чи є шанс завагітніти із такою спермою самостійно чи варто відразу йти в програму ЕКЗ?

В. «Погана сперма»… Існує чимало класифікацій патосмерії, відомої серед пацієнтів як «погана сперма». Якщо досі Ви не вагітніли й звернулися в клініку з проблемою безпліддя то проблема може бути саме в якості чоловічого матеріалу. Якщо патоспермія з’явилася на тлі якогось захворювання – простатиту, орхіту, епідедіміту й це захворювання піддається терапії тоді оптимальним варіантом буде лікування чоловіка й повторення спроб зачати дитину без застосування методів ДРТ.
Втім, якщо лікування не дасть результату або призведе до погіршення якості чоловічого матеріалу – тоді краще відразу йти в програму ЕКЗ. Для роботи із «проблемною» спермою (низька кількість сперміїв, високий рівень патології сперсіїв і тд) існує метод ICSI та його модифікації (IMSI, PICSI), що дозволяють проводити запліднення навіть при дуже низькій кількості й якості сперміїв.
Та слід пам’ятати – лікування патоспермії може тривати багато місяців і не завжди є результативним. Тому якщо Ви – подружня пара граничного репродуктивного віку (40 років+) то краще відразу йти в програму, позаяк бажане покращення якості сперми може нівелюватися жіночим чинником – низькою якістю її матеріалу, спричиненого віком.

П. У чоловіка – аспермія (відсутність сперматозоїдів у еякуляті). Але ми не готові до донації сперми. Чи є якісь варіанти для нас?

В. Так, є. Відсутність сперми в еякуляті не завжди означає, що чоловічі гонади не продукують сперміїв. Вони можуть не потрапляти до сім’явивідних канальців через ряд чинників або не виводитися назовні. Існує процедура відбору тканин яєчка або його придатків (TESA) й виділення сперматозоїдів із них. Вона проводиться під місцевим наркозом й тканини вивчаються в реальному часі. При виявлені сперматозоїдів їх можна відразу використовувати для запліднення або заморозити для запліднення в майбутньому. Якщо сперматозоїдів нема в придатках та канальцях – тоді, на жаль, без донації сперми не обійтися.

П. Під час фолікулометрії лікар нарахував 12 фолікулів. Під час пункції ми отримали 10… кумулюсів, з яких запліднили 8 яйцеклітин і отримали 4 ембріони. Два на перенос. Два на заморозку. Чому так і що сталося з іншими клітинами/ембріонами?

В: В ідеальних умовах 1 фолікул дає 1 ооцит-кумулюсний комплекс (ОКК). Відтак, якщо фолікулів 12 то лікар може розраховувати на отримання 12 ОКК. Втім, не всі фолікули мають сформовані ОКК, відтак 1 фолікул далеко не завжди дорівнює 1 яйцеклітині й кількість фолікулів є орієнтиром щодо можливої кількості яйцеклітин, що часто не співпадає. Тому з 12 фолікулів
можна отримати 12 ОКК, а можна й 2, все залежить від фолікулярного резерву жінки, чутливості яєчників до гормональних препаратів, правильності підібраного протоколу стимуляції.
Невідповідність кількості ОКК аналогічно стосується й кількості яйцеклітин. В ідеалі 1 ОКК містить 1 яйцеклітину, але в окремих випадках ОКК може не містити яйцеклітини взагалі («порожній», або атретичний ОКК) або ж містити, але стадія зрілості цієї яйцеклітини робить її не придатною до запліднення. Ембріологи під час звичайного протоколу ЕКЗ використовують виключно яйцеклітини, що пройшли другий мейотичний поділ і мають неповний набір хромосом у ядрі (1n). Такі яйцеклітини називають зрілими (М2). Решта клітин (М1, GV) мають збільшену кількість хромосом (2n і 4n, відповідно) й не можуть бути запліднені в нормальному циклі ЕКЗ через високий ризик отримання анеуплоїдного (генетично неповноцінного) ембріону.
Після проведення запліднення не всі зрілі яйцеклітини можуть бути запліднені, відтак із 8 зрілих дробитися почнуть лиш 7 чи 6, а з цих 7 до стадії бластоцисти доростуть лиш 4. Решта ембріонів будуть «вимкнені» зсередини через наявність несумісних із нормальним функціонуванням ембріону генетичних порушень (відбудеться арешт клітинного циклу) і до 5 доби з 7 ембріонів може лишитися 3-4, які будуть використані для переносу й заморозки.
Втім варто пам’ятати, що зазначені вище приклади – суто індивідуальні. У кожної жінки все може розвиватися по іншому й існує чимало приклав 100 % запліднення яйцеклітин і 100 % утворення бластоцист із усіх ембріонів. Втім, нормальними цифрами запліднення є 80 %, а нормальними цифрами бластуляції – 40 %, але в більшості сучасних клінік ці цифри значно вищі. Втім, навіть із 1 бластоцисти можна отримати бажану вагітність і їхня кількість не є показником повноцінності ембріонів.

П. Після запліднення нам повідомили що «яйцеклітини низької якості». Що це і чи можна якось покращити якість яйцеклітин?

В. «Низька якість яйцеклітин» це сукупна назва явищ, пов’язана із наявністю в яйцеклітинах різних аномалій, що можуть бути зумовлені як
індивідуальними особливостями жінки, так і її реакцією на гормональну стимуляцію. Виділяють кілька десятків різних аномалій, кожна з яких пов’язана із тими чи іншими органелами яйцеклітини. Відтак, виділяють аномалії блискучої оболонки – розшарування, потовщення, зміну жорсткості, проникнення клітин кумулюсу в перевіттеліновий простір; аномаліїї оолеми – деградація мембран, тільця-включення в перевіттеліновому просторі, порушення відновлення мембран; аномалії ооплазми – грануляції, сегрегації ендоплазматичного ретикулюму, включення і т.д.
Наявність аномалій – негативна прогностична ознака для подальшого розвитку ембріонів. У окремих випадках лиш декілька із загальної кількості яйцеклітин мають такі аномалії, у складних випадках – 90 % і більше. Часто аномалії бувають множинні – в ооцитах одночасно можна виявити численні аномалії.
Якщо вихід ембріонів низький і вони невисокої якості, тоді жінці пропонують змінити протокол стимуляції й препарати. Якщо в другому протоколі ситуація повториться – тоді доцільно говорити про донацію ооцитів.

П. У нас було кілька циклів ЕКЗ, але ми так і не отримали вагітності. Чи може бути причина в ембріонах?

В: Може. Не всі ембріони, що утворюються внаслідок як природного, так і штучного запліднення, є генетично повноцінними. Відтак, неповноцінні ембріони призводять до відсутності імплантації або зриву вагітності на ранніх етапах вагітності або медикаментозних абортів на більш пізніх, особливо коли мова йде про генетичні синдроми (Патау, Шерешерського-Тернера і тд). Подібні аномалії можуть виникнути в ембріонах, батьки яких мають нормальний каріотип і вірогідність аномалій значно підвищується, якщо батьківські каріотипи містять аномалії. Тому при численних викиднях або ненастанні вагітності після 3 протоколів ЕКЗ зі зміною препаратів та тривалості стимуляції рекомендують проводити генетичну діагностику ембріонів – ПГД.

П. Настільки небезпечною є процедура ПГД для ембріонів і в чому її суть?

В: Суть процедури ПГД полягає в тому, що генетичний апарат ембріона можна вивчити й з’ясувати, чи є цей ембріон генетично повноцінним чи ні. Залежно від методу для цього використовують або спеціальні генетичні мітки на певну кількість хромосом (FISH-5, 9 і тд), або проводять вивчення усього геному ембріона (NGS). Сучасні методи ПГД дозволяють виявляти аномалії в ембріонів на різних етапах їхнього розвитку. Відтак, ПГД методом FISH-5, проведене на 3 добу, дозволяє визначити генетичний статус ембріонів до 5 доби, тобто доби переносу. Втім, інформативність цього методу не є висока, тому що ембріон має 46 пар хромосом, а визначають присутність/відсутність генетичних аномалій лиш у 5 пар. Та зауважимо, що ці 5 пар є ключовими в подальшому розвитку ембріона й тому вибір кількості хромосом для перевірки залежить виключно від результатів генетичних досліджень абортивного матеріалу. Буває, що перевірка по 5 хромосомах вказує на «нормальність» ембріону, а генетичне порушення насправді відбулося в іншій парі хромосом, що не входять у аналіз. Аби уникати таких хибнонегативних результатів існує метод NGS, завдяки якому перевіряють весь геном, та це процес довготривалий (до 2 тижнів) і тому подружжя, яке наважилося на проведення NGS у свіжому циклі ЕКЗ не може розраховувати на ембріотрансфер на 5 добу.
Для проведення обох процедур від ембріона береться частинка – або бластомер (при біопсії на 3 добу), або клітини трофектодерми (при біопсії на 5-6 добу), після чого досліджуються. При дотриманні усіх правил та вимог, ембріони після біопсії швидко відновлюються й продовжують розвиватися (якщо на 3 добу проводили біопсію) або ж вітрифікуються (якщо на 5).
Сучасні методи дозволяють вивчати геноми ембріонів неінвазивно – шляхом відбору ДНК із культурального середовиша, в якому ті розвивалися . За таких методів ембріонам взагалі не загрожує втручання в їхню цілісність.
Відтак біопсія не є небезпечною процедурою, якщо проводиться вчасно й кваліфіквано.

П. Ми проходили процедуру в іншій клініці й вони видали нам ембріопротокол, а в ньому ембріони записані якимись цифрами й літерами… Одні 4 АВ, інші 3 ВВ і 2 ВС. Що це? Це якість ембріонів?

В. Існує кілька підходів до опису якісних характеристик ембріону. В Україні переважно використовується цифрово-буквена система Гарденера. Відтак, всі ембріони, що досягли стадії бластоцисти поділяються на категорії від 1 до 6 залежно від експандованості ембріону, тобто розміру його внутрішньої порожнини (бластоцелі) до першопочаткового об’єму ембріону. Якщо перед ембріоном стоїть цифра 1 це означає, що порожнина тільки почала формуватися й помітна в мікроскоп. 3 – об’єм порожнини в 1,5 разів перевищує об’єм ембріону й так далі. Бластоцисти з цифрою 4 це добре експандовані ембріони, готові до початку хетчингу – руйнування оболонки й виходу із неї. 5 – ембріони, що вже почали залишати оболонку, а 6 – це ембріон, що вийшов із оболонки й у середньому має в 8-10 разів більший об’єм, ніж першопочатковий ембріон. Тому цифри 1-6 це не оцінка якості ембріону, а ступінь збільшення його розміру.
А от про якість свідчать літери. Їх завжди дві – від А й до С, де А – найкраща якість клітин, а С – найгірша. Перша літера в двобуквеному описі оцінює якість трофектодерми (ТЕ) – групи клітин, що прилягає до оболонки ембріону. У майбутньому із них утворюються структури, що відповідатимуть за живлення й підтримки плоду (хоріон, амніон і тд) в лоні. Відтак якість трофектодерми корелює із здатністю ембріона до імплантації. Літера А означає що клітини ТЕ щільно прилягають одна до одної й рівномірно вистелають усю оболонку зсередини. Літера В – клітини видовжені, розтягнуті й не заповнюють усю оболонку зсередини, між ними є зони із відсутністю клітин. Літера С – клітини мають змінену структуру, їх мало, вони округлі й не пласкі, можуть містити сліди дегенерації.
Друга літера в коді описує якість внутрішньоклітинної маси (ВКМ) – щільної грудочки клітин, що залягає на ТЕ. З них розвивається плід. Літера А означає що грудочка щільна, сферична, клітини щільно прилягають одна до
одної. В – грудочка витягнута, веретеноподібна, але добре візуалізується. Літера С – ВКМ погано виділяється на тлі інших клітин, вона розрізнена й не щільна, може бути серповидною із ознаками дегенерації клітин.
Відтак запис 4 АВ свідчить про гарно експандований ембріон із добре розвиненою трофектодермою й веретиновидною внутрішньоклітинною масою, що відповідає ембріону гарної якості. Ембріон 2 ВС – що це ембріон на початкових стадіях формування порожнини з нещільною ТЕ і погано вираженою ВКМ.

П. Відтак що робити з цими ембріонами 2 ВС і тд? Вони – низької якості й яка вірогідність отримати із ними вагітність?

В. Коли ми говоримо про якість ембріонів тут важливо пам’ятати два моменти:
1. Ембріон описується ембріологом і його оцінка є суб’єктивною на певний момент опису ембріонів. За рахунок того що запліднення яйцеклітин проводиться не одномоментно паузи між заплідненням можуть вилитися в години відставання розвитку одних ембріонів від інших. Якщо ембріон на момент опису 2 ВС то за 4-5 годин він може стати 4 АВ або що. Тому ембріони тримають у інкубаторі до 6 доби, щоб кожен міг «дорости».
2. Оцінка ембріону візуальна й цитологічна. Ембріолог засвідчує, що клітини мають певні характерні їм особливості й присвоює ту чи іншу літеру, що свідчить лиш про зовнішній вигляд клітин, їх відповідність цитологічним критеріям. Але що відбувається із генетичним апаратом клітин, який і визначає, є цей ембріон повноцінним і «якісним» чи не повноцінним і «аномальним» ембріолог без попереднього генетичного дослідження сказати не може.
Тому в одних випадках ембріони 4 АА не дадуть вагітності через генетичні аномалії, а в іншому 2 ВВ – дасть, тому що не має цих аномалій. Цитологічна повноцінність ≠ генетичній і навпаки.
Відтак що робити із ембріонами категорії 2 ВС? Залишати й дорощувати до більш пізніх стадій розвитку. Існують наукові праці з рандомізованими
дослідженнями в яких йдеться що отримати повноцінну вагітність із ембріонів категорії СС практично неможливо й існує практика невикористання ембріонів категорії СС в ембріотрансферах. Ембріон з літерою С по трофектодермі має набагато нижчу вірогідність імплантації, ніж ембріони з кращим клітинним складом, рівно як ембріони з С по внутрішньоклітинній масі можуть дати небажану вагітність з анембріонією (відсутністю плоду). Поза цим існує чимало випадків коли ембріони категорії ВС і СА давали розвиток нормальних вагітностей, тому що робити із такими ембріонами – вирішувати пацієнтам.

П. У нас не було переносу в свіжому циклі з ряду причин (гіперстимуляція, низька якість ендометрію й тд) і має бути перенос у кріоциклі. Наскільки заморожені ембріони гірші від свіжих?

В. Заморожені (вітрифіковані) ембріони не гірші й не кращі за свіжі. Це – усталений і поширений міф, що блукає теренами Інтернету від часів, коли методи заморозки ембріонів тільки розвивалися.
Заморожений і розморожений із дотриманням методичних рекомендацій виробника вітрифікаційних середовищ ембріон абсолютно такий самий, який він був до заморозки, позаяк вітрифікація потрібна аби зберегти ембріон на певній стадії його розвитку (або 8 бластомерний ембріон, або бластоциста) на необмежено-довгий період часу. Тому ембріон яким був заморожений, таким і буде розморожений. Методологічно-правильна заморозка не впливає на якість ембріонів.
Відтак, якщо в Вашому ембріопротоколі зазначено, що ембріон був заморожений на стадії бластоцисти й ця бластоциста описана як 4 АА, тобто гарно експандована з відмінною якістю трофектодерми й внутрішньоклітинної маси то такою ж ця бластоциста й буде розморожена.
Єдина відмінність, що може спостерігатися в «свіжих» і розморожених ембріонах це зміна структури їхньої оболонки, пов’язана із фізичним впливом заморожування й відтаювання на її структуру. Оболонка ембріону має неклітинну природу, це шар із білків і вуглеводів, крізь який проникає кріопротектор і цей шар може ущільнюватися або розтріскуватися після
відтаювання. Відтак, якщо ембріолог помічає зміну в структурі оболонки ембріону після відтаювання він може провести процедуру допоміжного хетчингу – частково зруйнувати оболонку, щоб полегшити ембріону вихід із неї. Втім, подібні зміни в структурі ембріону після відтаювання спостерігаються не часто (1 ембріон зі 100, в середньому).

П. Ми читали в Інтернеті що заморозка негативно впливає на якість ембріонів. Це правда? Які є ризики під час проведення вітрифікації?

В. Заморозка не впливає негативно на якість ембріонів. Під час заморозки ембріони під контролем ембріолога або кріобіолога насичуються кріопротектором – речовиною, що захищає ембріони від промерзання в рідкому азоті (-196 ºС). У противному випадку при зануренні ембріона в азот вода в його складі кристалізується й миттєво розірве ембріон. Щоб цього уникнути ми й насичуємо ембріон кріопротектором.
Є багато різних сполук, що застосовуються в якості кріопротектору. Найбільш пощиреними в ембріології є етиленгліколь та гідропсипропілцелюлоза. Ці речовини повільно проникають у ембріон, витісняючи з нього воду й заміщуючи її розчином кріопротектору. Відтак, насичені кропротектором ембріони при зануренні в рідкий азот не руйнуються, тому що кріопротектор на дозволяє залишкам води в складі ембріону кристалізуватися.
Ризики при заморозці – це індивідуальна чутливість ембріонів до заморозки (кріотолерантність) та недотримання ембріологом/кріобіологом рекомендацій виробника того чи іншого вітрифікуючого середовища. Якщо ембріон перетримати в середовищі – він може втратити забагато води, не дотримати – насичитися замалою кількістю кріопротектора. Всі ці етапи контролюються есбріологом і регламентуються методом заморожування.

П. Як краще заморожувати ембріони? Нам пропонують по 1 на носій, а сусідці в палаті – по 3. Від чого це зележить?

В. По скільки ембріонів заморожувати на носій – вирішуєте Ви з ембріологом. Зважаючи на якісні й кількісні характеристики ембріонів ембріолог
пропонує морозити ембріони по 1 (якщо вони експандовані на 4+), по 2 (3+) і по 3 якщо це ембріони на ранній стадії росту (морули, кавітації, ранні бластоцисти). Втім Ви маєте пам’ятати – та кількість ембріонів, що буде вітрифікована на 1 носій так само буде розморожена й перенесена. Якщо це 1 ембріон – то 1, якщо 2 – то 2. Повторна вітрифікація відтаяного ембріону не рекомендується, адже його ресурси на відновлення мембран після відмивання кріопротектору – обмежені й існує ризик втратити ембріон при ревітрифікації. Тому рішення, скільки ембріонів вітрифікувати на 1 носій повинно прийматися зважено й обов’язково після консультації із ембріологом.
Заморожування ембріонів по 1 на носій обов’язкова умова проведення програм з ПГД і може проводитися за бажанням пацієнтів для збільшення кількості спроб у кріоциклах. Так, якщо на 5 добу Ви маєте 4 ембріони й морозите їх по 1 на носій, то в результаті маєте 4 спроби в кріоциклі.
Але. Якщо ці 4 ембріони ранні (2+) то вірогідність отримати одноплідну вагітність із кожного з них менша, ніж вірогідність отримати вагітність при перенесенні 2 і більше таких ембріонів одночасно й ці речі слід обговорювати заздалегідь.
Якщо на 5 добу Ви маєте 2 ембріони, один із яких 4 АА, а інший 3 ВВ то їх теж можна заморозити окремо, але зважаючи що вірогідність завагітніти з ембріону 3 ВВ окремо нижча, ніж з 4 АА. В таких випадках ембріологи рекомендують вітрифікувати обидва ембріони на 1 носій.
Варто зауважити, що заморожування кожного ембріону окремо якщо їх багато є фінансово- й ресурсоємним процесом через додаткові витратні матеріали, що використовуватимуться на заморозку цих ембріонів і якщо для Вас ці питання суттєві – варто вітрифікувати по 2 ембріони на 1 носій.
Після програм із ПГД всі ембріони вітрифікуються по 1 на носій, зважаючи що кожному буде визначена стать і по кожному буде заключення стосовно їхньої генетичної повноцінності.

П. Нам сказали що наші ембріони «погано розморозилися й вони слабенькі». Що це значить?

В. Це значить що вони так були заморожені. Вітрифікація – небезпечна процедура через наявність кріопротектора. Ревітрифікація, або відтаювання ембріонів це процес зворотній – кріопротектор вимивається із ембріонів у спеціальних суспензіях і ембріони відновлюють нормальний водно-сольовий баланс. При цьому їх ніщо не ушкоджує, тому що в середовищах для відтаювання немає небезпечних для ембріону концентрацій кріопротектора. Тому розможування ніяк не може вплинути на ембріони за умов дотримання методичних рекомендацій виробника. То ж якщо «ембріони слабенькі» значить вони були такими першопочатково, до моменту заморожування або ж були пошкоджені під час заморожування. Тому якщо на момент відтаювання маємо такі ембріони – варто дати їм більша часу на відновлення й активацію процесів подальшого росту.

П. Нам пропонують провести допоміжний хетчинг у кріоциклі. Чи не зашкодить він ембріону й чи варто проводити його?

В. Варто проводити якщо ембріолог фіксує зміни в структурі блискучої оболонки після відтаювання або фіксував зміни під час проведення протоколу запліднення.
Подекуди трапляються випадки, коли блискуча оболонка має змінену структуру й різного роду аномалії – кишені, вип’ячування, підвищену щільність і тд. В таких випадках варто проводити хетчинг як у свіжому, так і в кріоциклі.
Поза цим за відсутності показів до хетчингу його не варто проводити усім ембріонам. Здатність бластоцисти прорвати оболонку й залишити її є одним із маркерів біохімічної повноцінності ембріону. Якщо ембріон не може залишити оболонку це свідчить про його неповноцінність і можливу наявність генетичних аномалій. Прориваючи оболонку ми допомагаємо таким ембріонам імплантуватися, чого б вони не могли зробити самостійно, збільшуючи шанси отримати генетично-аномальний плід. Тому робити чи не робити хетчинг – це рішення майбутніх батьків і воно має прийматися зважено, зважаючи на озвучені вище ризики.

П. У нас – ВІЛ (гепатит С, В), але ми хочемо мати дітей. Чи можливо це зробити?

В. Законодавство України не забороняє батьківства ВІЛ- та гепатит-інфікованим парам. Тому ви можете мати дітей. Єдина умова – низьке вірусне навантаження й дозвіл від лікаря-інфекціоніста на момент проходження процедури, позаяк високе вірусне навантаження збільшує ризик інфікування медичного персоналу при випадковому пораненні медичним інструментом або що. Це єдина пересторога.
В іншому процедура запліднення гамет і культивування ембріонів нічим не відрізняється від такої ж у людей без хронічних вірусних інфекцій. Поза цим зауважу, що антиретровірусна терапія (та терапія гепатитів) негативно впливає на якість що чоловічих, що жіночих гамет, тому кількість ембріонів, придатних до ембріотрансферу у вашої пари може бути меншою, ніж зазвичай по клініці.

П. Чи можуть ембріони або гамети ВІЛ-позитивних (гепатит-позитивних) пацієнтів бути інфекційними й небезпечними для інших пацієнтів при збереженні в кріосховищах і тд?

В. Не можуть. Гамети й ембріони є неуразливими й не сприйнятливими для вірусів через свою унікальну будову й високу спеціалізацію. Ні ооцити, ні сперматозоїди не містять на своїй поверхні рецепторів до вірусів і таким чином не можуть бути інфіковані ними ні при заплідненні методом ЗІВ ні ICSI. Більше того – що ооцити, що сперматозоїди проходять етапи специфічної підготовки до запліднення й не контактують із рідинами, в яких може спостерігатися високе вірусне навантаження. ВІЛ і гепатит-позитивні жінки проходять програми ДРТ перебуваючи на хіміотерапії й мають низьке вірусне навантаження у крові й інших рідинах тіла. Це стосується й чоловіків.
З цього слідує, що вони не представляють загрози для медперсоналу й інших пацієнтів. Більше того. Віруси не здатні взаємодіяти з замороженими в рідкому азоті ембріонами й гаметами, бо це неможливо з точки зору законів фізики й
біології. Зберігання вітрифікованого біоматеріалу пацієнтів із ВІЛ та гепатитом С не становить загрози іншим пацієнтам.
Поза цим у ряді клінік існує практика роздільного зберігання біоматеріалів від ВІЛ- та гепатит-позитивних пацієнтів окремо від інших пацієнтів.

П. Я самотня жінка, але в майбутньому планую створити родину й чула про програму заморозки яйцеклітин. Чи можна провести цю процедуру в вашій клініці й які є перестороги щодо її проведення?

В. Так, звісно. Вітрифікація яйцеклітин з метою відтермінування настання репродуктивної старості поширена практика. Пересторогою до проведення цієї процедури може бути тільки наявність спадкових генетичних хвороб по лінії Вашої матері, Ваш вік і метаболічні порушення. Якщо цих чинників немає – пересторог до вітрифікації гамет теж немає.
Для жінок краще всього проводити вітрифікацію ооцитів в молодому віці (до 35 років) й робити запас хоча б із 20-30 яйцеклітин. Зберігатися вони можуть дуже довго, а наявність програм замінного материнства робить можливим народження власної біологічної дитини навіть після 50 років.

П. У мого чоловіка (дружини) виявили онкологічне захворювання. Ми готуємося до лікування. Чи можна заморозити його сперму?

В. Можна й навіть, необхідно. Терапія онкозахворювань – важка й довготривала й має руйнівний вплив на статеву систему. Тому зберегти біологічний матеріал для використання в майбутньому – зважене й раціональне рішення.
Для чоловіків процедура, як правило, безболісна й швидка. Для жінок – залежить від типу пухлини й рекомендацій онколога. Жіночий організм потребує гормональної стимуляції для отримання гамет. Деякі пухлини чутливі до гормонів і їхній надлишок може призвести до швидкої прогресії хвороби. Тому коли у жінок виявляють окнологічну хворобу їм бажано проконсультуватися в лікаря й отримати від нього дозвіл на проведення
гормональної стимуляції. Після чого отримані гамети вітрифікуються й зберігаються в кріосховищі.