Епілепсія - хронічне захворювання мозку, яке супроводжується раптовими судорожними і / або безсужоржними нападами (епілептичними припадками). Епілепсія є однією з найбільш поширених неврологічних хвороб. У всьому світі на епілепсію страждає 0,5-1% населення.
Причина виникнення нападу епілепсії - неправильна електрична активність в групі клітин головного мозку. Епілептичні напади можуть проявлятися в руховій сфері (судоми), органах почуттів (галюцинації), розумовій сфері (зміна свідомості, емоцій), вегетативній сфері (слинотеча, посилення перистальтики).
Комбінація цих проявів формує значну різноманітність нападів. Загальна картина нападу залежить від того в якій групі нейронів виникає патологічний розряд, наскільки велика ця група нейронів, і як розряд поширюється в мозку.
Захворювання вперше з'являється переважно в дитячому або, навпаки, літньому віці. Найбільш частим варіантом у дітей є напади, що виникають при високій температурі.
У світі 5% людей переживають напад один раз в житті. Найчастіше можна говорити про епілепсію, коли неспровоковані напади сталися два і більше разів. Але при певних даних обстеження цей діагноз можливий і після першого епізоду.
Виділяють два види нападів при епілепсії: фокальні, які охоплюють частину мозку, і генералізовані - весь мозок. Частота нападів також відрізняється. Деякі пацієнти мають напад один раз на рік або рідше, а інші - переносять кілька нападів за день.
У більшості пацієнтів спостерігається ідіопатична епілепсія. Це означає, що аномальна електрична активність в їх головному мозку не має встановленої причини. Ймовірно, вона обумовлена генетично. Для багатьох форм епілепсії вже визначені «відповідальні» гени.
Якщо причина відома, говорять про симптоматичну епілепсію. Захворювання може бути викликане наступними патологічними станами:
Майже у половини хворих з'ясувати причину епілепсії не вдається. Більше шансів на хороший результат у пацієнтів без відомої причини.
В основному напади виникають спонтанно і непередбачувано. У частини хворих є провокаційні чинники. Найбільш поширені і універсальні з них - позбавлення сну, вживання алкоголю, мерехтливе світло.
У жінок іноді виявляється залежність між нападами і менструальним циклом. Жіночі статеві гормони - естроген і прогестерон - впливають на збудливість нервової системи. У певні фази циклу ймовірність нападу зростає.
Епілепсія - хвороба, що завжди починається раптово. У деяких випадках можуть бути передвісники - головний біль, дратівливість, порушення сну, втрата апетиту.
Епілепсія в частині випадків може супроводжуватися не тільки нападами, але і зниженням когнітивних функцій, затримкою розвитку, поведінковими порушеннями. Наслідки нападів епілепсії можуть бути небезпечними для здоров'я і життя - люди більше схильні до падінь, опіків, утоплень.
Приступ епілепсії може проходити у вигляді короткочасної втрати зв'язку з реальністю. Здається, ніби людина на секунду задумалася. Або, наприклад, у нього можуть легко сіпатися повіки і м'язи обличчя. Пацієнт може і не помітити, як відбуваються перші напади епілепсії.
Захворювання може проявлятися у вигляді порушень мови, поколювань, запаморочень, мимовільних криків і т.д. Найбільш виражений симптом нападу епілепсії - це судоми.
При цьому пацієнт не реагує на навколишній світ. Після закінчення нападу пацієнт нічого не пам'ятає, відчуває слабкість і сплутаність свідомості. Повинно пройти кілька хвилин, перш ніж він повернеться в нормальний стан.
Особливу небезпеку становить епілептичний статус, коли кілька нападів слідують без перерви. Це загрозливий для життя стан. Якщо припадок не проходить за кілька хвилин або повторюється знову - викликайте швидку допомогу!
Діагностика епілепсії грунтується на аналізі клінічної картини нападів і даних дослідження біоелектричної активності головного мозку (електроенцефалографія). Для пошуку причин епілепсії використовуються методи нейровізуалізації (магнітно-резонансна томографія), різні лабораторні аналізи, перелік яких залежить від конкретної ситуації.
Найбільш значущим для діагностики епілепсії є точний опис нападу, так як саме ці дані дозволяють припустити, який саме варіант хвороби має місце. Тому, збираючись до лікаря з такою проблемою, необхідно в максимально можливих деталях уточнити послідовність подій.
«За яких обставин виник напад? В якому становищі він почався? Який симптом був першим? Що було за ним? Положення рук, ніг, очей, язика, колір шкіри, реакція хворого, тривалість нападу, стан хворого після нападу»- всі ці питання може задати лікар на прийомі. Кращим варіантом розповіді лікаря буде відеозапис нападу.
Електроенцефалографія може виявити специфічні для епілепсії зміни біострумів мозку і тим самим підтвердити діагноз. Електроенцефалографія - реєстрація електричної активності мозку за допомогою електродів, встановлених на поверхню шкіри голови. Запис біострумів мозку може проводитися як в стані неспання, так і в стані сну.
При записі використовуються спеціальні прийоми, які збільшують шанси на отримання діагностично значущих даних - глибоке ритмічне дихання, стимуляція ритмічними спалахами світла, попереднє позбавлення сну і деякі інші в залежності від клінічної картини. Сама процедура запису абсолютно безболісна, безпечна і може виконуватися в будь-якому віці.
Завдання лікаря - встановити точний діагноз епілепсії, так як саме діагностика конкретної форми епілепсії дозволить підібрати оптимальне лікування. При правильному діагнозі і підборі терапії можливе продовження повноцінного життя без зниження її якості.
Ще однією важливою функцією лікаря є виключення діагнозу епілепсії, з огляду на те, що до сих пір власне діагноз, а не сама хвороба, може стати причиною соціальних обмежень і привести до непотрібного і неефективного лікування.
У своїй практиці лікарі найчастіше стикаються з постановкою диференціального діагнозу епілепсії та синкопальних нападів. Даним терміном позначають непритомність - втрати свідомості, викликані порушенням кровообігу в мозку. Глибока непритомність може супроводжуватися посмикуваннями, що нагадують судоми.
Епілепсія не є монолітним захворюванням, а представлена різноманітними видами з характерними віком початку, варіантами нападів, чутливістю до терапії і результатом. Серед цього різноманіття форм епілепсій є як доброякісні, з рідкими нападами, які добре піддаються лікуванню і завершуються одужанням, так і злоякісні, які не піддаються доступним на сьогодні методам лікування і зберігаються багато років.
У більшості випадків призначається консервативна терапія епілепсії, переважно, протисудомні препарати. Схема лікування нападів епілепсії залежить від багатьох факторів - частоти і сили нападів, віку пацієнта, загального стану його здоров'я.
Повністю вилікувати епілепсію неможливо, але в 70% випадків препарати дозволяють тримати напади під контролем. При деяких видах епілепсії прийом препаратів можна припинити через 2-5 років, поступово знижуючи дозу.
Іншим пацієнтам доводиться довго підбирати препарати або їх комбінацію. В окремих важких випадках можливе застосування нейрохірургічних втручань.
Причина виникнення нападу епілепсії - неправильна електрична активність в групі клітин головного мозку. Епілептичні напади можуть проявлятися в руховій сфері (судоми), органах почуттів (галюцинації), розумовій сфері (зміна свідомості, емоцій), вегетативній сфері (слинотеча, посилення перистальтики).
Комбінація цих проявів формує значну різноманітність нападів. Загальна картина нападу залежить від того в якій групі нейронів виникає патологічний розряд, наскільки велика ця група нейронів, і як розряд поширюється в мозку.
Захворювання вперше з'являється переважно в дитячому або, навпаки, літньому віці. Найбільш частим варіантом у дітей є напади, що виникають при високій температурі.
Види епілепсії
У світі 5% людей переживають напад один раз в житті. Найчастіше можна говорити про епілепсію, коли неспровоковані напади сталися два і більше разів. Але при певних даних обстеження цей діагноз можливий і після першого епізоду.
Виділяють два види нападів при епілепсії: фокальні, які охоплюють частину мозку, і генералізовані - весь мозок. Частота нападів також відрізняється. Деякі пацієнти мають напад один раз на рік або рідше, а інші - переносять кілька нападів за день.
Причини епілепсії
У більшості пацієнтів спостерігається ідіопатична епілепсія. Це означає, що аномальна електрична активність в їх головному мозку не має встановленої причини. Ймовірно, вона обумовлена генетично. Для багатьох форм епілепсії вже визначені «відповідальні» гени.
Якщо причина відома, говорять про симптоматичну епілепсію. Захворювання може бути викликане наступними патологічними станами:
- порок розвитку головного мозку;
- травма голови;
- інсульт;
- пухлина мозку;
- інфекційне ураження мозку;
- деякі генетичні синдроми;
- ушкодження мозку під час пологів або в перинатальному періоді.
Майже у половини хворих з'ясувати причину епілепсії не вдається. Більше шансів на хороший результат у пацієнтів без відомої причини.
В основному напади виникають спонтанно і непередбачувано. У частини хворих є провокаційні чинники. Найбільш поширені і універсальні з них - позбавлення сну, вживання алкоголю, мерехтливе світло.
У жінок іноді виявляється залежність між нападами і менструальним циклом. Жіночі статеві гормони - естроген і прогестерон - впливають на збудливість нервової системи. У певні фази циклу ймовірність нападу зростає.
Ознаки та симптоми епілепсії
Епілепсія - хвороба, що завжди починається раптово. У деяких випадках можуть бути передвісники - головний біль, дратівливість, порушення сну, втрата апетиту.
Епілепсія в частині випадків може супроводжуватися не тільки нападами, але і зниженням когнітивних функцій, затримкою розвитку, поведінковими порушеннями. Наслідки нападів епілепсії можуть бути небезпечними для здоров'я і життя - люди більше схильні до падінь, опіків, утоплень.
Приступ епілепсії може проходити у вигляді короткочасної втрати зв'язку з реальністю. Здається, ніби людина на секунду задумалася. Або, наприклад, у нього можуть легко сіпатися повіки і м'язи обличчя. Пацієнт може і не помітити, як відбуваються перші напади епілепсії.
Захворювання може проявлятися у вигляді порушень мови, поколювань, запаморочень, мимовільних криків і т.д. Найбільш виражений симптом нападу епілепсії - це судоми.
При цьому пацієнт не реагує на навколишній світ. Після закінчення нападу пацієнт нічого не пам'ятає, відчуває слабкість і сплутаність свідомості. Повинно пройти кілька хвилин, перш ніж він повернеться в нормальний стан.
Особливу небезпеку становить епілептичний статус, коли кілька нападів слідують без перерви. Це загрозливий для життя стан. Якщо припадок не проходить за кілька хвилин або повторюється знову - викликайте швидку допомогу!
Діагностика епілепсії
Діагностика епілепсії грунтується на аналізі клінічної картини нападів і даних дослідження біоелектричної активності головного мозку (електроенцефалографія). Для пошуку причин епілепсії використовуються методи нейровізуалізації (магнітно-резонансна томографія), різні лабораторні аналізи, перелік яких залежить від конкретної ситуації.
Найбільш значущим для діагностики епілепсії є точний опис нападу, так як саме ці дані дозволяють припустити, який саме варіант хвороби має місце. Тому, збираючись до лікаря з такою проблемою, необхідно в максимально можливих деталях уточнити послідовність подій.
«За яких обставин виник напад? В якому становищі він почався? Який симптом був першим? Що було за ним? Положення рук, ніг, очей, язика, колір шкіри, реакція хворого, тривалість нападу, стан хворого після нападу»- всі ці питання може задати лікар на прийомі. Кращим варіантом розповіді лікаря буде відеозапис нападу.
Електроенцефалографія може виявити специфічні для епілепсії зміни біострумів мозку і тим самим підтвердити діагноз. Електроенцефалографія - реєстрація електричної активності мозку за допомогою електродів, встановлених на поверхню шкіри голови. Запис біострумів мозку може проводитися як в стані неспання, так і в стані сну.
При записі використовуються спеціальні прийоми, які збільшують шанси на отримання діагностично значущих даних - глибоке ритмічне дихання, стимуляція ритмічними спалахами світла, попереднє позбавлення сну і деякі інші в залежності від клінічної картини. Сама процедура запису абсолютно безболісна, безпечна і може виконуватися в будь-якому віці.
Завдання лікаря - встановити точний діагноз епілепсії, так як саме діагностика конкретної форми епілепсії дозволить підібрати оптимальне лікування. При правильному діагнозі і підборі терапії можливе продовження повноцінного життя без зниження її якості.
Ще однією важливою функцією лікаря є виключення діагнозу епілепсії, з огляду на те, що до сих пір власне діагноз, а не сама хвороба, може стати причиною соціальних обмежень і привести до непотрібного і неефективного лікування.
У своїй практиці лікарі найчастіше стикаються з постановкою диференціального діагнозу епілепсії та синкопальних нападів. Даним терміном позначають непритомність - втрати свідомості, викликані порушенням кровообігу в мозку. Глибока непритомність може супроводжуватися посмикуваннями, що нагадують судоми.
Лікування епілепсії
Епілепсія не є монолітним захворюванням, а представлена різноманітними видами з характерними віком початку, варіантами нападів, чутливістю до терапії і результатом. Серед цього різноманіття форм епілепсій є як доброякісні, з рідкими нападами, які добре піддаються лікуванню і завершуються одужанням, так і злоякісні, які не піддаються доступним на сьогодні методам лікування і зберігаються багато років.
У більшості випадків призначається консервативна терапія епілепсії, переважно, протисудомні препарати. Схема лікування нападів епілепсії залежить від багатьох факторів - частоти і сили нападів, віку пацієнта, загального стану його здоров'я.
Повністю вилікувати епілепсію неможливо, але в 70% випадків препарати дозволяють тримати напади під контролем. При деяких видах епілепсії прийом препаратів можна припинити через 2-5 років, поступово знижуючи дозу.
Іншим пацієнтам доводиться довго підбирати препарати або їх комбінацію. В окремих важких випадках можливе застосування нейрохірургічних втручань.